Проблемні питання засвідчення форс-мажорних обставин

10 апреля 2015

Відповіді щодо засвідчення форс-мажорних обставин надає директор департамента юридичного забезпеченння Торгово-промислової палати України Любов Нестеренко:

- Які вимоги до оформлення документів щодо засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями?

- Вони встановлені Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5).

Сертифікат про форс мажорні обставини за податковими зобов’язаннями видається на підставі Податкового  кодексу України й інших нормативно-правових актів. ТПП України розглядає заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов’язаннями для продовження граничних строків для подання: податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (ст..102 Податкового кодексу України) чи відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (ст. 100 Податкового кодексу України) (Додаток №2).

Крім того, по кожному невиконаному податковому зобов’язанню подається окрема заява з поданням усіх документів, передбачених у відповідній формі заяви.

Для списання безнадійного податкового боргу (ст. 101 Податкового кодексу України) (Додаток №3) разом із заповненою заявою необхідно подавати всі документи, передбачені у відповідній формі заяви.

Неналежне оформлення встановленої форми заяви і вказаних до неї документів та/або ненадання цих документів є підставою для залишення заяви без розгляду з повідомленням про це заявника письмово.

- Чи потрібно суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звертатися до ТПП України за підтвердженням форс-мажорних обставин у випадку порушення строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»?

- Законом України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: а) частину першу статті 4 викладено в наступній редакції: «Порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення анти терористичної операції та період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день просрочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)».

Отже, суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, звільняються від відповідальності за порушення строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі норм зазначеного Закону, без додаткових підтверджень.

- До якого компетентного органу необхідно звертатися суб’єкту господарювання у випадку настання форс-мажорних обставин не на території України, але внаслідок яких відбувається порушення строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»?

У ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту), або третьої країни відповідно до умов договору. У зовнішньоекономічному договорі (контракті) сторони самостійно визначають компетентний орган, що засвідчує форс-мажорні обставини. Як правило, це Торгово-промислова палата або Торгова палата країни, де мали місце форс-мажорні обставини. При визначенні компетентного органу та порядку засвідчення форс-мажорних обставин доречними будуть рекомендації, викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 10.08.2004р. № 15183/7/23-5317 «Щодо порядку віднесення непередбачених та непереборних подій до форс-мажорних обставин».

- Чи здійснюються засвідчення форс-мажорних обставин у зв’язку з неможливістю сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (у зоні АТО)?

- Ні, додаткове засвідчення форс-мажорних обставин у цьому випадку не потрібне. Відповідно до статті 6 Закону України від 02.10.2014р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» встановлено, що під час проведення анти терористичної операції суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення анти терористичної операції, звільняються від оплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Чи здійснюються засвідченя форс-мажорних обставин у зв’язку з заборгованістю за кредитними зобов’язаннями (у зоні АТО)?
Ні, відсутність необхідних коштів не є форс-мажорною обставиною (ст..617 Цивільного кодексу України). Але, у зв’язку з проведенням анти терористичної операції, відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції»  введено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями.

Установлено, що на час проведення анти терористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.

"Діловий вісник" №3 (250)