Регламент Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів та скорочені назви

У цьому Регламенті наведені нижче терміни будуть вживатись у такому значенні та скороченому вигляді:

Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області (РТПП) – недержавна неприбуткова самоврядна організація, що об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання в регіоні Миколаївської області;

Регламент Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (Регламент) – документ, яким визначаються порядок та правила звернення до Третейського суду РТПП, порядок формування складу та правила вирішення спорів Третейським судом, інші питання, пов`язані з вирішенням спорів;

Постійно діючий Третейський суд при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (Третейський суд РТПП) – недержавний постійно діючий орган без статусу юридичної особи, утворений рішенням Президії РТПП та зареєстрований у визначеному Законом порядку, що діє на підставі Положення про Постійно діючий Третейський суд при РТПП, для здійснення необхідних заходів щодо вирішення третейськими суддями спорів, які виникають із цивільних та господарських правовідносин;

Третейський суд – незалежний орган, що здійснює третейський розгляд спорів відповідно до Регламенту у повноважному складі (колегія третейських суддів чи третейський суддя);

колегія третейських суддів – третейські судді у непарній кількості, персонально визначені та обрані (призначені) у порядку та способом, передбаченим цим Регламентом, для третейського розгляду спору;

третейський суддя – фізична особа, яка персонально визначена та обрана (призначена) у порядку та спосіб, передбачений цим Регламентом та Положенням про Третейський суд РТПП;

обов`язковий список – список персонально визначених фізичних осіб, затверджений Президентом РТПП за поданням Голови Третейського суду РТПП, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями в порядку, передбаченому цим Регламентом та Положенням про Третейський суд РТПП. Доповнення обов`язкового списку чи виключення з нього осіб здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Третейський суд РТПП. Сторони та інші особи не мають права ініціювати зміну складу обов`язкового списку;

третейський розгляд (засідання Третейського суду) – процесуальні дії Третейського суду з підготовки до розгляду спору (підготовчий етап) та розгляду справи по суті;

підготовчий етап (перший етап) – початок третейського розгляду відповідно до положень цього Регламенту з метою з’ясування питання відповідності форми та змісту позовної заяви вимогам ст. 35 Закону України “Про третейські суди”, з’ясування питання про наявність чи відсутність у Третейського суду компетенції для розгляду конкретної справи та прийняття позову;

розгляд справи по суті (другий етап) - винесення Третейським судом ухвали про порушення провадження у справі та прийняття її до розгляду. Розгляд справи по суті здійснюється у відповідності з вимогами цього Регламенту та закінчується прийняттям рішення по конкретній справі;

прийняття позову – процесуальні дії Третейського суду щодо з`ясування питання наявності та дійсності угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду;

сторони третейського розгляду (сторони) – позивач та відповідач;

позивач – фізичні та юридичні особи, що пред`явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів;

відповідач – фізичні та юридичні особи, яким пред`явлено позовні вимоги;

позовна заява (позов) – письмовий документ, що за формою і змістом повинен відповідати вимогам цього Регламенту. Подається стороною третейської угоди або її представником до Третейського суду та містить у собі вимоги до однієї або декількох сторін третейської угоди про поновлення порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів та звернення до Третейського суду про захист відповідних прав та/чи інтересів позивача;

інші особи – особи (фізичні або юридичні), які мають викладені в письмовій формі повноваження від позивача чи відповідача (або обох відразу) щодо обрання (призначення) третейських суддів та за змістом відповідають вимогам законодавства України;

представники сторін – юридичні чи фізичні особи (особа), що уповноважені сторонами (стороною) представляти їхні інтереси у Третейському суді. Представник діє за дорученням у межах прав та обов’язків, наданих йому сторонами (стороною). Представництво може здійснюватись в інший спосіб, передбачений законодавством України;

представники третіх осіб – юридичні чи фізичні особи (особа), що уповноважені третіми особами (третьою особою) представляти їхні інтереси у Третейському суді. Представник діє за дорученням у межах прав та обов’язків, наданих йому третіми особами (третьою особою). Представництво може здійснюватись в інший спосіб, передбачений законодавством України;

Уповноважений справами Третейського суду РТПП (Уповноважений справами) – фізична особа, статус якої та повноваження визначені цим Регламентом та Положенням про Третейський суд РТПП;

Головуючий – третейський суддя, що входить до складу Третейського суду, обирається (призначається) в порядку, передбаченому цим Регламентом, та виконує організаційно-керівні функції під час третейського розгляду;

Заява про намір обрати третейським суддею (суддями) персонально визначених осіб (Заява) – процесуальний документ, форма і зміст якого визначені цим Регламентом, з яким сторони третейської угоди звертаються до Третейського суду РТПП про намір обрати третейськими суддями персонально визначених ними осіб за обов’язковим списком;

Вимога (рахунок) – обов’язковий до виконання позивачем документ стосовно сплати ним витрат Третейського суду РТПП (Третейського суду), пов’язаних з вирішенням спору, який Третейський суд РТПП направляє позивачеві;

Повідомлення про обрання (призначення) третейським суддею (Повідомлення) – процесуальний документ, форма і зміст якого визначені цим Регламентом. Повідомлення, що за змістом відповідає вимогам цього Регламенту, засвідчує обрання персонально визначеної особи третейським суддею для здійснення третейського розгляду;

Повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду (Повідомлення про третейський розгляд) – процесуальний документ, яким Третейський суд сповіщає сторони третейського розгляду про день, час та місце проведення третейського розгляду;

Повідомлення про надходження позовної заяви та пропозиція про обрання третейських суддів (Повідомлення про надходження позовної заяви) – процесуальний документ, яким Третейський суд РТПП сповіщає сторони третейської угоди про надходження позовної заяви та пропонує обрати третейських суддів для третейського розгляду;

Власні правила третейського розгляду (Власні правила) – процесуальний документ, яким Третейський суд визначає окремі правила третейського розгляду, не врегульовані цим Регламентом. Про застосування Власних правил Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

Стаття 2. Сфера застосування Регламенту

1. Регламент регулює порядок утворення Третейського суду, правила вирішення спорів у Третейському суді, правила звернення до Третейського суду РТПП (Третейського суду), порядок формування складу Третейського суду, інші питання, пов’язані з вирішенням спорів Третейським судом, з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

2. Цей Регламент розглядається як невід’ємна частина третейської угоди та застосовується для вирішення спорів між сторонами як у випадках, коли сторони не вказали в третейській угоді на найменування конкретного постійно діючого суду, так і у випадках, коли третейська угода містить посилання на розгляд спору в Третейському суді РТПП.

3. Якщо сторони в третейській угоді визначили інший порядок розгляду спорів, ніж той, що передбачено цим Регламентом, то в цьому випадку діють лише ті положення третейської угоди, які не суперечать цьому Регламенту.

4. За будь-яких обставин у разі суперечностей третейської угоди Регламенту застосовуються положення Регламенту.

Стаття 3. Право передачі спору на розгляд Третейського суду

1. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

2. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду лише за наявності між сторонами третейської угоди. Третейський суд розглядає спори незалежно від того, чи виникли вони із договору чи ні.

3. Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 4. Підвідомчість справ Третейському суду

1. Третейський суд у порядку, передбаченому цим Регламентом, може розглядати будь-які спори, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, у тому числі при укладанні, виконанні, зміні, розірванні договорів, та з інших підстав, передбачених законом, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов’язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін у яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

2. Третейський суд розглядає спори між резидентами України незалежно від місцезнаходження позивача чи відповідача.

Стаття 5. Третейська угода та правонаступництво сторін

1. Третейська угода за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.12 Закону України “Про третейські суди”.

2. У разі, якщо третейська угода містить положення щодо кількісного складу Третейського суду і це їх кількісне визначення не суперечить положенням цього Регламенту, така вимога третейської угоди є обов’язковою для сторін, а у випадках, передбачених цим Регламентом, і для Голови Третейського суду РТПП.

3. У разі, якщо третейська угода містить положення щодо персонально визначеного складу Третейського суду і названі в ній особи, що можуть бути обраними третейськими суддями, входять до обов’язкового списку, такі вимоги третейської угоди є обов’язковими для сторін, а у випадках, передбачених цим Регламентом, і для Голови Третейського суду РТПП.

4. Якщо в третейській угоді вказані прізвища, ім’я та по батькові інших осіб, ніж ті, що зазначені в обов’язковому списку, цей Регламент не застосовується. Спір між сторонами у Третейському суді не розглядається.

5. Правонаступництво сторін визначається положеннями ст. 13 Закону України “Про третейські суди”.

Стаття 6. Обмін документами та іншими письмовими носіями інформації між сторонами третейської угоди (третейського розгляду) та Третейським судом РТПП (Третейським судом)

1. Документи, надання яких Третейському суду РТПП (Третейському суду) передбачено цим Регламентом, та інші документи чи письмові носії інформації надсилаються Третейському суду РТПП (Третейському суду) за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів чи інших письмових носіїв інформації, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки.

2. Документи та інші письмові носії інформації, що надані Третейському суду РТПП (Третейському суду) однією із сторін третейської угоди (третейського розгляду), повинні бути надані також іншій стороні, якщо цих документів у сторони немає. Такі дії здійснюються сторонами самостійно з наданням Третейському суду РТПП (Третейському суду) доказів направлення кореспонденції адресатам.

3. Документи та інші письмові носії інформації, що надходять до Третейського суду РТПП (Третейського суду), реєструються у книзі вхідної кореспонденції Третейського суду РТПП Уповноваженим справами.

4. Уповноважений справами забезпечує своєчасний обмін документами та іншими письмовими носіями інформації між Третейським судом РТПП (Третейським судом), сторонами третейської угоди (третейського розгляду) та іншими учасниками третейського розгляду, свідками, експертами та ін.

Стаття 7. Порядок обміну документами та іншими письмовими носіями інформації між сторонами третейської угоди (третейського розгляду)

1. Якщо сторони не домовились про інше, документи та інші письмові носії інформації направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових носіїв інформації адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону третейської угоди (третейського розгляду) належним чином.

Стаття 8. Порядок обчислення і сплати третейських витрат

1. Порядок сплати та розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з розглядом спору Третейським судом, встановлюється Положенням про Третейський суд РТПП.

Стаття 9. Форма і зміст позовної заяви, порядок її надання

1. Позовна заява повинна бути викладена у письмовій формі та за змістом відповідати вимогам ст. 35 Закону України “Про третейські суди”.

2. Крім вимог, передбачених ст. 35 Закону України “Про третейські суди” та ст. 9 Регламенту, до позовної заяви додається платіжний документ про сплату витрат Третейського суду РТПП (Третейського суду), якщо такі платежі були здійснені.

3. Позовна заява може бути подана спільно кількома позивачами та до кількох відповідачів (відповідача).

4. Позов підписується належним чином уповноваженою особою або керівником юридичної особи (якщо позивач – юридична особа) та скріплюється її печаткою. Позов може бути виготовлений також на бланках юридичної особи або мати кутовий штамп.

5. Позов фізичної особи підписується нею або належним чином уповноваженою особою.

6. До позову, підписаного представником позивача, крім документів, вказаних в ст. 35 Закону України “Про третейські суди”, додається довіреність чи інший, передбачений законодавством документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

7. Позовна заява направляється до Третейського суду РТПП в порядку, передбаченому цим Регламентом. Один примірник позовної заяви позивач направляє відповідачу.

Стаття 10. Ціна позову

1. У позовній заяві, що подається до Третейського суду РТПП, позивач повинен зазначити ціну позову.

2. Ціна позову визначається:

а) у грошових одиницях, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

б) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;

в) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

3. У спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, ціна позову визначається у мінімальному розмірі, встановленому Положенням про Третейський суд РТПП.

4. У ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).

Стаття 11. Відзив на позовну заяву

1. Відповідач повинен надати Третейському суду РТПП (Третейському суду) письмовий відзив на позовну заяву.

2. Відзив повинен містити:

а) повне найменування Третейського суду РТПП та його адресу;

б) повне найменування відповідача (юридичної особи) та його адресу, прізвище, ім’я та по батькові відповідача (фізичної особи), його адресу;

в) номер справи та дату її порушення;

г) обґрунтування повного чи часткового відхилення вимог позивача з посиланням на докази та законодавство;

д) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.

До відзиву додаються:

а) докази направлення копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві та іншим відповідачам.

3. Відзив підписується належним чином уповноваженою особою або керівником юридичної особи (якщо відповідач – юридична особа) та скріплюється її печаткою. Відзив може бути виготовлений також на бланках юридичної особи або мати кутовий штамп. Відзив фізичної особи підписується нею або належним чином уповноваженою особою.

4. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший, передбачений законодавством документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

5. Відзив на позовну заяву направляється Третейському суду РТПП (Третейському суду) та позивачу в строк, визначений ухвалою Третейського суду про порушення провадження у справі.

6. Відсутність відзиву не перешкоджає третейському розгляду справи. Ненадання відзиву не вважається визнанням позову.

Стаття 12. Зустрічний позов

1. Відповідач вправі надати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.

2. Зустрічний позов повинен відповідати вимогам ст. 35 Закону України “Про третейські суди” та ст. 9 Регламенту і може бути поданий на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення у справі.

3. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов’язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

4. Сторона зобов’язана надати відзив на пред’явлений до неї зустрічний позов у порядку та строки, встановлені Третейським судом.

5. До зустрічного позову застосовуються ті ж правила, що і до первісного позову, включаючи вимоги про сплату третейського збору.

6. Якщо дії відповідача щодо надання зустрічного позову були несвоєчасні та викликали затримку третейського розгляду, то ухвалою Третейського суду на нього можуть бути покладені додаткові витрати, пов’язані з відшкодуванням витрат Третейського суду РТПП (Третейського суду) та інших сторін.

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕСЬКОГО СУДУ

Стаття 13.Кількісний склад Третейського суду

1. Склад Третейського суду формується шляхом обрання (призначення) третейських суддів (третейського судді).

2. Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в непарній кількості третейських суддів, визначеній цим Регламентом.

3. Склад Третейського суду повинен мати не більше трьох третейських суддів у разі спору між двома сторонами третейської угоди.

4. Якщо кількість сторін третейської угоди перевищує дві, кожна з них має право обрати одного третейського суддю з додержанням умов ч. 2 цієї статті.

Стаття 14.Загальні засади обрання (призначення) третейських суддів

1. Обрання (призначення) третейських суддів здійснюється сторонами чи іншими особами, яким сторони надали відповідні повноваження, а у випадках, передбачених цим Регламентом, - Головою Третейського суду РТПП чи його Заступником, згідно із затвердженим Президентом РТПП списком третейських суддів, що має обов’язковий характер (обов’язковий список).

Стаття 15.Обрання третейських суддів іншими особами

1. За домовленістю сторін вони можуть доручити іншій особі обрання третейських суддів (третейського судді). Таке доручення повинно бути викладене в письмовій формі, як частина третейської угоди, або у вигляді нотаріально посвідченої довіреності, або у вигляді окремої угоди, передбаченої законодавством України, з посиланням на те, що вона є невід’ємною частиною третейської угоди.

2. За всіх умов права іншої особи щодо обрання третейських суддів повинні бути чітко визначені з вказівкою або на персонально визначену сторону, в інтересах якої діє довірена особа, або на процесуальне положення тієї (тих) із сторін (позивача чи відповідача), в інтересах якої вона повинна здійснити таке обрання (призначення).

Стаття 16. Надходження позовної заяви до Третейського суду РТПП як обов’язкова умова здійснення процесу обрання третейських суддів

1. Обрання (призначення) третейських суддів здійснюється після надходження позовної заяви до Третейського суду РТПП.

2. Уповноважений справами в разі надходження позовної заяви з додатками, що передбачені цим Регламентом, реєструє її в Журналі реєстрації позовних заяв. Якщо платіжний документ про сплату витрат не додано до позовної заяви, Уповноважений справами у триденний термін надсилає позивачу рекомендованим листом вимоги щодо сплати витрат Третейського суду РТПП (Третейського суду) протягом 3 днів з дня отримання такої вимоги.

3. Якщо протягом цього терміну витрати Третейського суду РТПП (Третейського суду) сплачено не буде, позовна заява з додатками повертається позивачу.

4. Позивач може повторно звернутись до Третейського суду РТПП з позовною заявою в разі повернення йому позову, якщо на момент повторного звернення витрати Третейського суду РТПП (Третейського суду) ним буде сплачено.

Стаття 17. Початок процесу обрання третейських суддів

1. У разі своєчасної сплати позивачем витрат Третейського суду РТПП (Третейського суду) Уповноважений справами в триденний термін з дня зарахування коштів на поточний рахунок РТПП надсилає сторонам третейської угоди Повідомлення про надходження позовної заяви. До Повідомлення про надходження позовної заяви додаються:

а) Положення про Постійно діючий Третейський суд РТПП;

б) Регламент Постійно діючого Третейського суду РТПП;

в) Обов’язковий список осіб, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями для розгляду конкретної справи;

г) Зразок заяви про намір обрання третейським суддею (суддями) персонально визначених осіб (Заява);

2. Протягом 10 днів з дня отримання Повідомлення про надходження позовної заяви від Уповноваженого справами позивач та відповідач (або інші особи) звертаються до Третейського суду РТПП із Заявою.

Стаття 18. Вимоги до Заяви

1. Заява повинна мати письмову форму й містити такі реквізити:

повне найменування Третейського суду РТПП, його адресу; прізвище, ім’я та по батькові заявника, адресу місця його проживання (для фізичних осіб), повне найменування юридичної особи (для юридичних осіб), її місцезнаходження (адреса); стисло суть спору; повне найменування відповідача, його місцезнаходження (адреса). Якщо відповідач - фізична особа, необхідно вказати його прізвище, ім’я та по батькові, місце його проживання.

2. У Заяві вказується прізвище, ім’я та по батькові особи, яку позивач чи відповідач має намір обрати (призначити) третейським суддею (третейськими суддями).

3. Заява підписується заявником та вказується дата її складання. Після підписання Заява направляється до Третейського суду РТПП.

Стаття 19. Наслідки надходження до Третейського суду РТПП Заяви

1. У разі надходження до Третейського суду РТПП Заяви Уповноважений справами протягом 5 днів здійснює заходи, спрямовані на ознайомлення із Заявами тих осіб, яких сторони мають намір обрати третейськими суддями, та у разі їх згоди на обрання третейським суддею пропонує оформити Повідомлення.

Стаття 20. Вимоги до Повідомлення

1. За змістом Повідомлення повинно мати такі обов’язкові реквізити: прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи чи найменування юридичної особи та її адресу, що звернулися з проханням про надання згоди на обрання (призначення) третейським суддею у конкретній справі, суть спору, посилання на те, чи надана така згода, чи ні, дата звернення, дата складення документа, підпис особи, що надала згоду.

2. Повідомлення складається у двох примірниках. Протягом доби один примірник направляється стороні, що обрала (призначила) третейського суддю, інший - залишається у Третейському суді РТПП.

Стаття 21. Особливості обрання третейських суддів, що визначені третейською угодою

1. Сторони третейської угоди самостійно визначають кількісний та персональний склад Третейського суду з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.

2. Якщо третейською угодою передбачено обрання (призначення) одного третейського судді, але персонально його не визначено і сторони не дійшли згоди з цього питання у строки, передбачені цим Регламентом, то третейського суддю призначає Голова Третейського суду РТПП, а у разі його відсутності – Заступник Голови Третейського суду РТПП.

3. У всіх випадках одноособового розгляду справи третейським суддею він повинен мати вищу юридичну освіту.

4. Якщо сторони третейської угоди визначили кількісний склад Третейського суду, але не обрали (не призначили) жодного з суддів в строки, визначені цим Регламентом, або одна із сторін обрала (призначила) третейського суддю, а інші - ні, то персональний склад Третейського суду призначається Головою Третейського суду РТПП, а в разі його відсутності - Заступником Голови Третейського суду РТПП. Склад Третейського суду в даному випадку формується з урахуванням обраного (призначеного) стороною третейського судді.

5. Обрані (призначені) таким чином третейські судді обирають третього - Головуючого Третейського суду. Якщо згоди між ними досягнуто не буде, Головуючого призначає Голова Третейського суду РТПП (його Заступник).

6. Якщо третейською угодою персонально визначено осіб із складу обов’язкового списку, яких сторони мають намір обрати (призначити) третейськими суддями для розгляду спору, і прізвища, ім’я та по батькові цих осіб включені до обов’язкового списку, але сторони чи сторона не обрали їх третейськими суддями у терміни і порядку, передбачені цим Регламентом, то призначення таких осіб суддями здійснює Голова Третейського суду РТПП, а у разі його відсутності – Заступник Голови Третейського суду РТПП. Обрані таким чином третейські судді у разі їх парної кількості обирають ще одного третейського суддю та Головуючого. Якщо згоди з цих питань ними досягнуто не буде, призначення ще одного судді та Головуючого здійснює Голова Третейського суду РТПП, а у разі його відсутності – Заступник Голови Третейського суду РТПП. Якщо особи, яких Голова Третейського суду РТПП (чи його Заступник) призначають третейськими суддями, не надають згоди на це, то третейський розгляд не розпочинається.

7. Якщо третейська угода не містить відомостей щодо кількісного складу Третейського суду, то Третейський суд РТПП надає сторонам можливість узгодити протягом 10 днів з моменту отримання Повідомлення про надходження позовної заяви кількісний склад Третейського суду та обрати кожному з них персонально визначених третейських суддів у порядку, визначеному цим Регламентом. Узгодження сторін третейської угоди з цих питань повинні відповідати вимогам ст. 12 Закону України “Про третейські суди”.

8. Якщо сторони не дійшли згоди відносно кількісного складу Третейського суду протягом вказаного терміну, то Голова Третейського суду РТПП (його Заступник) призначає третейського суддю для одноособового третейського розгляду.

Стаття 22. Необхідні складові для обрання третейських суддів

1. У разі призначення третейського судді Головою Третейського суду РТПП у випадках, передбачених цим Регламентом, він вважається призначеним з моменту надання ним згоди та прийняття відповідного Розпорядження Голови Третейського суду РТПП.

2. Третейський суддя вважається обраним (призначеним) лише у разі наявності таких складових:

а) виникнення спору між сторонами третейської угоди та надходження до Третейського суду РТПП позовної заяви, яка за формою і змістом відповідає вимогам цього Регламенту та надійшла до Третейського суду РТПП разом з додатками, ним передбаченими;

б) прізвище, ім’я та по батькові обраної (призначеної) особи тотожні тим, що вказані в обов’язковому списку;

в) така особа дала згоду на її обрання (призначення) третейським суддею у конкретній справі. Обрання третейського судді оформлюється документально у відповідності з цим Регламентом.

Стаття 23. Випадки, коли третейський розгляд не розпочинається (припиняється)

1. Якщо якась із сторін третейської угоди або обидві сторони чи інші особи (особа) не обере третейського суддю протягом 10 днів після одержання повідомлення про це від Уповноваженого справами або якщо Голова Третейського суду РТПП (Заступник Голови) після закінчення строку, відведеного сторонам угоди (іншим особам) для обрання третейських суддів, не призначить персонально визначених третейських суддів у кількості, необхідній для початку третейського розгляду відповідно до цього Регламенту, то третейський розгляд не розпочинається (припиняється), і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

2. Якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення Уповноваженого справами до сторони або іншої особи, яка має право обрати третейського суддю впродовж 10 днів з моменту отримання Повідомлення про це, і ця сторона чи інша особа не реалізує своє право, а Голова Третейського суду РТПП (Заступник) не призначить персонально визначеного третейського суддю відповідно до цього Регламенту, то третейський розгляд не розпочинається (припиняється), і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Стаття 24. Вимоги до третейських суддів

1. Третейські судді не є представниками сторін.

2. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, що включена до обов’язкового списку, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами чи іншими особами знання, освіту, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

3. Випадки, коли особи не можуть бути третейськими суддями, визначені Законом України “Про третейські суди”.

4. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов’язків без поважних причин Президентом РТПП до такого судді можуть бути застосовані такі заходи:

а) попередження;

б) виключення з обов’язкового списку осіб, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями.

Стаття 25. Підстави самовідводу осіб, занесених до обов’язкового списку

1. Особа, яка включена до обов’язкового списку та до якої звернулась одна із сторін третейської угоди з метою обрання (призначення) такої особи третейським суддею та отримання на це від неї згоди, у разі наявності підстав для самовідводу, передбачених ст. 19 Закону України “Про третейські суди”, повинна негайно заявити такій стороні про самовідвід. У цьому випадку сторона протягом 5 днів обирає (призначає) іншу особу з обов’язкового списку.

2. У разі призначення третейським суддею особи, яка включена до обов’язкового списку, Головою Третейського суду РТПП (його Заступником), на таку особу поширюються вимоги ч. 1 цієї статті.

3. У разі задоволення самовідводу Голова третейського суду РТПП (його Заступник) призначає третейським суддею іншу особу, що включена до обов’язкового списку в порядку, передбаченому цим Регламентом.

Стаття 26. Підстави самовідводу та відводу третейських суддів

1. Самовідвід та відвід третейського судді здійснюється у разі наявності підстав, передбачених ст. 19 Закону України “Про третейські суди”.

2. Відвід третейського судді може бути заявлений і до початку третейського розгляду.

Стаття 27. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді

1. Самовідвід та відвід третейського судді здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України “Про третейські суди”.

Стаття 28. Заміна третейського судді

1. У разі, якщо повноваження третейського судді припинені відповідно до ст. ст. 26, 27 цього Регламенту, інший третейський суддя обирається (призначається) згідно з правилами, які застосовувались при обранні (призначенні) третейського судді, який замінюється.

Стаття 29. Третейський розгляд у випадках заміни третейського судді

1. У разі заміни третейського судді під час третейського розгляду Третейський суд починає третейський розгляд спочатку, про що виносить мотивовану ухвалу

Стаття 30. Припинення повноважень Третейського суду

1. Повноваження Третейського суду припиняються у випадках, передбачених частинами 2, 3 ст. 21 Закону України “Про третейські суди”.

Стаття 31. Припинення повноважень третейського судді

1. Повноваження третейського судді припиняються:

а) за погодженням сторін;

б) у разі відводу чи самовідводу відповідно до цього Регламенту;

в) у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

г) у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили;

д) у разі, якщо повного складу Третейського суду за участю обраних (призначених ) третейських суддів не було сформовано.

РОЗДІЛ ІІІ. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 32. Здійснення Третейського розгляду Третейським судом

1. Третейський розгляд здійснюється Третейським судом за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Стаття 33. Учасники третейського розгляду

1. Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

2. Участь у третейському розгляді третіх осіб вирішується Третейським судом самостійно на свій розсуд або на підставі клопотання сторін чи їх представників у кожному конкретному випадку.

3. Третейський суд з’ясовує у сторін третейської угоди їх ставлення (думку) щодо участі третіх осіб у третейському розгляді. Заперечення сторін третейської угоди з цього приводу не є підставою для відмови Третейського суду від залучення третіх осіб до третейського розгляду.

4. Третейський суд самостійно вирішує питання щодо прав та обов’язків третіх осіб з урахуванням вимог Закону України “Про третейські суди” стосовно добровільної участі їх у третейському розгляді та відсутності у останніх права оскарження рішення Третейського суду.

5. Згода третіх осіб на участь у третейському розгляді оформлюється письмово.

6. Треті особи можуть бути залучені до участі у третейському розгляді як на першому, так і на другому етапі третейського розгляду.

7. Про залучення третіх осіб до третейського розгляду Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

8. Інтереси третіх осіб можуть представляти їх представники.

Стаття 34. Участь та права сторін у засіданні Третейського суду

1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

2. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов’язковою.

3. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 10днів до такого засідання. Повідомлення про третейський розгляд направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 Закону України “Про третейські суди”.

4. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості.

5. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами, передбаченими цим Регламентом та Законом України “Про третейські суди”.

6. До прийняття рішення Третейським судом сторони мають право змінювати, доповнювати або уточнювати свої позовні вимоги або заперечення проти позову, якщо такі дії сторін не суперечать третейській угоді, а вирішення спору за зміненими позовними вимогами відноситься до компетенції Третейського суду

Стаття 35. Невиконання чи неналежне виконання стороною процесуальних дій

1. Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених цим Регламентом, не є підставою для надання Третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.

Стаття 36. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін

1. Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана Третейським судом неповажною.

Стаття 37. Підготовчий етап третейського розгляду

1. На підготовчому етапі Третейський суд протягом 5 днів з моменту утворення його повного складу з’ясовує питання відповідності форми та змісту позовної заяви вимогам ст. 35 Закону України “Про третейські суди”.

2. У разі невідповідності позовної заяви вимогам ст. 35 Закону України “Про третейські суди” Третейський суд пропонує позивачу протягом 5 днів з моменту отримання пропозиції усунути виявлені недоліки. Пропозиція повинна бути викладена у письмовій формі та підписана усім складом колегії третейських суддів (третейським суддею).

3. Якщо в зазначений у пропозиції термін позивач усуне недоліки та немає обставин, що свідчать про відсутність у Третейського суду компетенції для розгляду конкретної справи, подана заява приймається до розгляду Третейським судом. Якщо недоліки усунені не будуть, Третейський суд самостійно вирішує питання щодо можливості прийняття позову.

4. Сторона має право письмово заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

5. У випадку, передбаченому ч. 4 цієї статті Регламенту, Третейський суд повинен відкласти розгляд справи до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.

6. У разі виявлення на цьому етапі обставин, що свідчать про відсутність у Третейського суду компетенції для розгляду конкретного спору, Третейський суд виносить мотивовану ухвалу про припинення третейського розгляду, а витрати, яких зазнав Третейський суд, відшкодовуються сторонами в рівних частинах.

7. При прийнятті позову Третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду.

8. У разі, якщо Третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити у розгляді справи.

9. Про відмову в розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

Стаття 38. Розгляд справи по суті розгляду

1. Якщо обставини щодо відмови у розгляді справи відсутні, Третейський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі та прийняття її до розгляду.

Ухвала повинна містити такі відомості:

а) номер справи;

б) дату та місце прийняття ухвали;

в) прізвище, ім’я та по батькові позивача та відповідача (для фізичних осіб), повне та скорочене найменування сторін, їх юридичну адресу (для юридичних осіб);

г) підстави прийняття справи до провадження Третейським судом;

д) предмет спору;

е) ціна позову;

є) пропозиція надати відповідачу відзив на позовну заяву і документи, що підтверджують заперечення вимог позивача;

ж) пропозиція позивачу надати додаткові документи, що підтверджують його вимоги (якщо в цьому є необхідність);

з) місце, дату та час початку третейського розгляду справи за участю сторін.

2. Ухвала про порушення провадження у справі та прийняття її до розгляду оформляється не пізніше наступного дня з моменту її винесення та направляється сторонам

Стаття 39. Правила третейського розгляду

1. Третейський розгляд здійснюється за правилами, встановленими цим Регламентом.

2. З питань, не врегульованих цим Регламентом, Третейський суд застосовує норми Закону України “Про третейські суди” та може визначити Власні правила третейського розгляду, що не суперечать положенням цього Регламенту та принципам організації та діяльності третейського суду, які визначені Законом.

3. Якщо окремі правила третейського розгляду, які не врегульовані цим Регламентом, визначені третейською угодою, то такі правила застосовуються Третейським судом лише у тому разі, коли вони не суперечать вимогам Закону України “Про третейські суди”.

Стаття 40. Гласність третейського розгляду

1. У разі, коли проти відкритого розгляду справи Третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

Стаття 41. Місце проведення третейського розгляду

1. Третейський розгляд здійснюється за місцезнаходженням Третейського суду РТПП. Місцезнаходженням Третейського суду РТПП є адреса його Засновника (м. Миколаїв, вул.Потьомкінська, 41).

2. Третейський розгляд може відбуватись у приміщеннях, визначених Засновником.

3. У разі досягнення згоди сторін щодо третейського розгляду в іншому місці на території України у придатному для цього приміщенні третейський розгляд здійснюється у цьому місці.

4. У цьому випадку витрати, пов’язані з проведенням розгляду справи в іншому місці, покладаються на сторони у співвідношенні, визначеному ними самостійно.

Стаття 42. Мова третейського розгляду

1. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською чи російською мовою за узгодженням сторін. Якщо сторони не дійшли згоди з цього питання, розгляд здійснюється українською мовою.

2. Якщо сторона надає документи чи інші письмові докази, викладені іншою мовою, ніж мова третейського розгляду, то вона повинна забезпечити їх переклад на мову чи мови третейського розгляду.

Стаття 43. Конфіденційність

1. Голова Третейського суду РТПП, його Заступник, Уповноважений справами, секретар і третейські судді не мають права розголошувати відомості та інформацію, що стала їм відома під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.

2. Забороняється вимагати від третейських суддів надання документів, відомостей, інформації, якими вони володіють у зв’язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 44. Строки третейського розгляду

1. Строк з моменту винесення ухвали та дати початку розгляду справи по суті цим Регламентом встановлюється 10 днів. За домовленістю сторін та узгодженням з Третейським судом строки розгляду справи можуть бути скорочені.

2. Розгляд справи Третейським судом не повинен перевищувати трьох місяців з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі, крім випадків, коли за згодою сторін та Третейського суду строки розгляду справи продовжені. Про продовження строку третейського розгляду виноситься ухвала.

Стаття 45. Визначення компетенції Третейського суду на другому етапі третейського розгляду

1. Під час розгляду справи по суті сторони мають право заявити про перевищення Третейським судом меж його компетенції, якщо під час третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою, або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до цього Регламенту чи Закону України “Про третейські суди”.

2. У випадку, передбаченому ч. 1 ст. 45 цього Регламенту, Третейський суд повинен зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.

3. Якщо під час третейського розгляду Третейський суд з власної ініціативи дійде висновку щодо перевищення меж його компетенції чи про розгляд ним питання, яке не передбачене третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до цього Регламенту чи Закону України “Про третейські суди”, то розгляд справи по суті припиняється. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

4. У разі, якщо Третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції та винесе ухвалу про припинення третейського розгляду, то витрати, яких зазнав Третейський суд (Третейський суд РТПП), відшкодовуються сторонами в рівних частках.

Стаття 46. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 47. Засоби доказування

1. Засобами доказування є: пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів.

Стаття 48. Належність доказів

1. Третейський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

Стаття 49. Допустимість засобів доказування

1. Обставини справи, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування

Стаття 50. Обов’язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

2. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного, об’єктивного вирішення спору.

Стаття 51. Обов’язковість вироку для Третейського суду, який розглядає справу

1. Вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов’язковим для Третейського суду, що розглядає справу про цивільно-правові чи господарчі наслідки для особи, відносно якої відбувся вирок суду, лише в питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою.

Стаття 52. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, що визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.

2. Факти, встановлені судовим рішенням компетентного суду, що набрало законної сили по одній справі, не доводяться знову при розгляді інших справ Третейським судом, у яких беруть участь ті самі особи.

3. Факти, які згідно з законом припускаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростоване в загальному порядку.

4. Про визнання певної обставини такою, що не потребує доказів, Третейський суд постановляє мотивовану ухвалу

Стаття 53. Доручення Третейського суду по збиранню доказів

1. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони, або одну із сторін, одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду

Стаття 54. Строки подачі доказів

1. Сторони зобов’язані подати свої докази або повідомити про них Третейський суд на першому етапі третейського розгляду. Питання про прийняття доказів після цього строку вирішується Третейським судом залежно від обставин справи

Стаття 55. Способи забезпечення доказів

1. Третейський суд за заявою сторін чи з власної ініціативи забезпечує докази, зокрема: показання свідків (поясненнями, наданням інформації свідками), призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових і речових доказів.

2. Про забезпечення доказів Третейський суд постановляє ухвалу, в якій зазначає порядок і спосіб її виконання.

Стаття 56. Пояснення сторін і третіх осіб

1. На вимогу Третейського суду сторони та треті особи повинні дати пояснення щодо відомих їм обставин справи. Пояснення можуть бути як письмові, так і усні. Вимоги Третейського суду щодо подання письмових пояснень є обов’язковими. У разі недодержання сторонами чи третіми особами цих вимог Третейський суд може не взяти до уваги їхні усні пояснення.

2. Пояснення сторін і третіх осіб про відомі їм обставини, що мають значення для справи, підлягають перевірці та оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами.

3. Визнання стороною під час третейського розгляду фактів, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для Третейського суду обов’язковими.

4. Третейський суд може вважати визнаний факт встановленим, коли у нього не виникає сумніву в тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав і законних інтересів і не зроблено під впливом обману, насильства, погрози, помилки або з метою приховання істини.

Стаття 57. Показання свідків

1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи.

2. Третейський суд самостійно вирішує питання щодо можливості та необхідності надання показань свідками.

3. Показання свідків можуть бути як письмовими, так і усними. Вимоги Третейського суду щодо поданих письмових показань свідків є обов’язковими. У разі невиконання цих вимог Третейський суд може не брати до уваги іншу форму показань свідків

Стаття 58. Особи, які не можуть бути свідками

1. Не можуть бути свідками особи, які через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показання.

2. Не можуть бути свідками також представники у цивільній чи господарській справі або захисники в кримінальній справі, що брали участь у розгляді відповідних справ компетентними судами щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням обов’язків представника або захисника.

Стаття 59. Письмові докази

1. Письмовими доказами є: всякого роду документи, акти, листування службового або особистого характеру, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи

Стаття 60. Подання витягів з письмових доказів та огляд цих доказів на місці

1. Якщо подання письмових доказів до Третейського суду утруднене, наприклад, через їх численність або внаслідок того, що тільки частина з них має значення для справи, Третейський суд може вимагати подання належно засвідчених витягів з них або оглянути їх на місці

Стаття 61. Подання письмових доказів у оригіналі

1. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, Третейський суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи вправі, в разі необхідності, вимагати подання оригіналу.

Стаття 62. Повернення оригіналів письмових доказів

1. Оригінали письмових доказів, що є в справі, на прохання осіб, які подали їх, Третейський суд може повернути заявникам. Проте в справі залишається засвідчена Третейським судом копія письмового доказу.

Третейський суд має повернути оригінали письмових доказів, наданих учасниками процесу, на їх письмову заяву.

Стаття 63. Речові докази

1. Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для справи.

Речові докази витребуються у тому ж порядку, що і письмові.

Стаття 64. Зберігання речових доказів

1. Речові докази зберігаються в справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів Третейського суду.

2. Речі, що не можуть бути доставлені до Третейського суду, зберігаються в місці їх знаходження; вони повинні бути докладно описані, а в разі потреби – сфотографовані.

3. Третейський суд вживає заходів до зберігання речей у незмінному стані

Стаття 65. Огляд речових доказів, що швидко псуються

1. Продукти та інші речі, що швидко псуються, негайно оглядаються Третейським судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі.

2. При огляді ці речі повертаються особам, від яких вони були одержані.

Стаття 66. Повернення речових доказів

1. Речові докази повертаються особам, від яких були одержані, або передаються особам, за якими Третейський суд визнав право на ці речі.

Стаття 67. Призначення експертизи

1. З метою правильного вирішення спору Третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань.

2. Про призначення експертизи Третейський суд виносить ухвалу.

3. Питання, що потребують роз’яснення експерта, визначаються Третейський судом в ухвалі з урахуванням пропозицій сторін, що беруть участь у третейському розгляді. Ухвала повинна містити також прізвище, ім’я та по батькові фахівця, якому замовлено проведення експертизи, його адресу чи повне найменування відповідної експертної установи та її адресу.

4. Третейський суд може зобов’язати сторони надати експерту будь-яку інформацію, що стосується справи, незалежно від форми її носія, або забезпечити можливість огляду об’єкта експертизи. В разі потреби Третейський суд направляє експерту справу.

5. Експертиза проводиться експертами відповідних установ або іншими фахівцями відповідно до законодавства України. Висновок експерта повинен містити дані щодо фаху експерта, стажу його роботи, опис проведених досліджень, обґрунтування відповіді на поставлені Третейським судом запитання, висновок та інші відомості, передбачені законодавством України.

6. Якщо для відповіді на поставлені запитання та обґрунтування висновку наданої експерту інформації виявиться недостатньо, експерт має право витребувати у сторін додаткові матеріали, про що повідомляє Третейський суд.

7. Висновок експерта має бути викладений у письмовій формі.

8. Третейський суд направляє сторонам копії експертного висновку і зобов’язує їх надати письмові зауваження та пояснення щодо нього.

9. Третейський суд з власної ініціативи або за заявою сторін чи однієї з них може зобов’язати ініціаторів проведення експертизи забезпечити явку експерта до Третейського суду з метою роз’яснення зробленого ним висновку та відповіді на запитання, що виникли в зв’язку з проведеною ним експертизою.

10. Питання про відвід і заміну експерта вирішується Третейським судом за письмовою заявою заінтересованої сторони, про що виносить ухвалу.

11. Висновок експерта не є безумовним доказом і оцінюється поряд з іншими доказами.

12. Призначення додаткової чи комісійної експертизи здійснюється у тому ж порядку, що і первісної експертизи.

Стаття 68. Призначення перекладача

1. У разі необхідності Третейський суд за згодою сторін призначає перекладача.

Стаття 69. Відвід і заміна експерта або перекладача

1. У разі наявності підстав, передбачених ст. 26 цього Регламенту, сторона може заявити відвід експертові або перекладачеві, залученому до третейського розгляду.

Стаття 70. Оцінка доказів

1. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному третейському розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

2. Ніякі докази не мають для Третейського суду наперед встановленої сили.

Стаття 71. Відкладення розгляду справи

1. Третейський суд може відкласти розгляд справи:

- у разі необхідності витребувати додаткові докази.

- у разі неявки в засідання Третейського суду сторін чи їх представників, якщо у Третейського суду відсутні докази своєчасного отримання вказаними особами повідомлення про день і час слухання справи.

- у разі виявлення обставин, що перешкоджають вирішенню спору по суті.

2. Про відкладення розгляду справи Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

Стаття 72. Перерва в засіданні Третейського суду

1. Третейський суд має право оголосити перерву в засіданні Третейського суду в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Стаття 73. Зупинення третейського розгляду

1. Третейський суд має право зупинити третейський розгляд у разі призначення експертизи чи за проханням обох сторін, або за власної ініціативи, якщо таке зупинення справи не перешкодить всебічному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Стаття 74. Протокол третейського розгляду

1. Протокол засідання Третейського суду ведеться у разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або коли Третейський суд вважає за доцільне ведення протоколу

Стаття 75. Секретар третейського розгляду

1. Для ведення протоколу, за згодою Третейського суду, сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду.

2. Якщо призначений сторонами секретар третейського розгляду не з’явиться на засідання Третейського суду, Третейський суд (у разі колегіального вирішення спору) може обрати секретаря із складу Третейського суду (крім Головуючого), яким вирішується спір.

3. Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які розглядали справу.

4. Підстави відводу та порядок відводу секретаря ті ж, що передбачені цим Регламентом стосовно третейських суддів.

РОЗДІЛ ІV. РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 76. Прийняття рішення Третейським судом

1. Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів колегії третейських суддів, які входять до складу Третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

3. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

4. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 77. Вимоги до рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів колегії третейських суддів, які входять до складу Третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

3. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

4. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 77. Вимоги до рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.

2. Рішення постійно діючого Третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи – Засновника цього Третейського суду. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

- назва Третейського суду;

- дата прийняття рішення;

- склад Третейського суду і порядок його формування;

- місце третейського розгляду;

- сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи Третейським судом;

- висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

- стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

- встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;

- висновок про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково по кожній із задоволених вимог;

- норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

3. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

4. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

- сторона, на користь якої вирішено спір;

- сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобовўязана виконати певні дії чи утриматися від виконання певних дій;

- розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;

- строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

- порядок розподілу між сторонами витрат, повўязаних з вирішенням спору Третейським судом;

- інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 78. Додаткове рішення

1. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутись до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду та були предметом такого розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.

2. Заява про прийняття додаткового рішення має бути розглянута тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.

3. За результатом розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 79. Роз’яснення рішення

1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення.

2. Заява про роз’яснення резолютивної частини рішення має бути розглянута тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.

3. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз’яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову в роз’ясненні рішення.

4. Здійснюючи роз’яснення резолютивної частини, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 80. Виправлення рішення

1. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 81. Припинення третейського розгляду

1. Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

- спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

- є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

- позивач відмовився від позову;

- сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

- підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

- Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

- у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 82. Обов’язковість рішення Третейського суду

1. Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, добровільно виконують рішення Третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень.

2. Сторони та Третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.

3. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 51 Закону України “Про третейські суди”.

Цей Регламент розроблено та затверджено рішенням Президії Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 13.06.2005 р. протокол № 9(13) відповідно до вимог Закону України “Про третейські суди” від 11 травня 2004 року № 1701-ІV. Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлений інший порядок організації, діяльності та вирішення спорів Третейським судом, ніж той, що встановлено цим Регламентом, то застосовуються норми міжнародного договору.