|
| Фото з сайту "Голос України" |
Сергій Скрипченко: Більше ініціативи, енергії, наполегливості
05.06.2008
До 70-річчя від дня народження Сергія Парфеновича Скрипченко, президента Торгово-промислової палати України, академіка Української академії наук, кавалера ордена «За заслуги» третього ступеня газета "Голос України" надрукувала інтервю з ювіляром. Уривки з цього матеріалу ми пропонуємо вашій увазі:
— Цього року вітчизняній палаті виповнилося 35 років. Чи можна порівняти ту, «новонароджену» у 70-х роках минулого століття ТПП, в яку ви прийшли працювати, із сучасною «європейською леді»?
— Ви самі відповіли на запитання. Сьогодні організація, покликана представляти і захищати інтереси ділових кіл країни, впевнено вийшла на рівень кращих європейських палат і посіла своє місце у бізнесовому світі. Я назву лише кілька цифр. Членами ТПП України нині є понад 8,5 тисячі підприємств і фірм різної форми власності, банків, організацій підприємців. Торік у системі палати виконано понад 1 мільйон різних замовлень бізнес-партнерів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Українська палата нині — член Міжнародної торгової палати і Всесвітньої федерації палат, Асоціації торгово-промислових палат Європи, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціації ТПП Центральної європейської ініціативи. Невдовзі у Страсбурзі вперше збереться Європейський парламент підприємців, до якого за рекомендацією палати увійде й представник українського бізнесу. Наприкінці минулого року у Парижі першого віце-президента, генерального секретаря ТПП України обрано до складу ради директорів Європалати.
— Справді, це є свідченням високого міжнародного визнання ТПП України.
— І авторитету. Пошлюсь, зокрема, на практику роботи одного з підрозділів палати, Міжнародного комерційного арбітражного суду, якому, до слова, щойно виповнилося 15 років. За кількістю, якістю та оперативністю розгляду справ він зайняв лідируючу позицію у світі, випередивши знамениті арбітражні інститути у Парижі, Стокгольмі, Женеві та інші не менш відомі. Завдяки великій довірі міжнародного бізнесу торік українська судова інстанція розглянула понад 320 справ за участю сторін із 55 країн, серед яких 44 — з далекого зарубіжжя.
— Сергію Парфеновичу, попри беззаперечні успіхи повпреда українського бізнесу, у нашій державі «море» економічних проблем. Одна з них — сьогодні Україна більше ввозить товарів, ніж експортує.
— Негативне сальдо держави у зовнішній торгівлі нас особливо турбує. Причин цього становища кілька. По-перше, держава повинна приділити цьому сектору економіки максимум уваги. По-друге, необхідно підтримати тих промисловців і підприємців, котрі здатні випускати конкурентоспроможну продукцію. Скажу, як експерт, таких підприємств і фірм у нас чимало. Щодня до головного «штабу» палати у Києві звертається багато потенційних зарубіжних партнерів з конкретними пропозиціями щодо закупівлі товарів, налагодження тісної співпраці, про що ми повідомляємо членам палати. На жаль, далеко не всі бізнесмени виявляються готовими працювати з іноземними колегами. У цьому негативну роль відіграють інертність, безініціативність, а то й відверте побоювання «виходити на Європу».
— У зв’язку з цим палата не запровадила для нерішучих та «сором’язливих» психологічні тренінги?
— Наші фахівці допомагають підприємцям з будь-якого питання, яке виникає у процесі налагодження контактів із закордонними партнерами. Кожен ринок має свої особливості та правила гри. Завдання палати підказати, посприяти, прокласти «місток» між вітчизняним виробником та зацікавленим зарубіжним бізнесменом. Нині ТПП України має угоди про співробітництво з торгово-промисловими палатами та іншими партнерськими організаціями у 80 країнах світу. В 15 державах діють представництва палати. Завдяки цьому нам до снаги задовольнити більшість запитів підприємців.
— Щоб налагодити міжнародні зв’язки бізнесмену, найперше, треба зустрітися віч-на-віч зі своїм майбутнім партнером.
— Спочатку необхідно визначитися, в якому напрямі здійснюватиметься зовнішньоекономічне співробітництво. Наша палата володіє величезним масивом інформаційних ресурсів, який постійно поповнюється. В ньому дані про десятки тисяч фірм і компаній з усього світу, тисячі пропозицій зарубіжних партнерів тощо. І, звичайно, важливим кроком у налагодженні зв’язків є прямі контакти між підприємцями. Палата систематично проводить велику кількість бізнес-форумів, ділових зустрічей, виставок. Щороку ми організовуємо близько 280 виставкових заходів в Україні та за кордоном. Серед них і такі важливі за тематикою як енергозбереження, переробка відходів виробництва, стандарти і якість.
— Ці питання стали особливо актуальними після вступу України до СОТ.
— Безперечно. ТПП України та регіональні палати уповноважені державою підтверджувати походження українських товарів, видавати відповідні сертифікати, котрі є oбов’язковими документами при експорті продукції. Наші фахівці оформляють і видають також свідоцтва на тимчасове безмитне вивезення товарів — так званих карнетів АТА. За домовленістю з митними органами декларують зовнішньоторговельні вантажі тощо. Недержавний, самоврядний статус української палати дозволяє виконувати й низку інших функцій, задекларованих світовими палатівськими традиціями та міжнародними конвенціями. Скажімо, засвідчувати обставини форс-мажору, а також торгові й портові звичаї, прийняті в країні. У разі виникнення спорів, пов’язаних з недопоставкою товарів, їх якістю, псуванням, у закордонних судових інстанціях приймаються і визнаються акти, складені експертами палати. Торік наші фахівці виконали понад 120 тисяч експертиз. Завдяки цій кропіткій роботі багатьом учасникам міжнародної торгівлі вдалося уникнути втрат і збитків.
— Весь цей обшир обов’язків, покладених на ТПП, вимагає висококваліфікованих кадрів, а їх, як відомо, не вистачає.
— Так, життя вимагає масштабного мислення, новітніх підходів до кадрової проблеми. Зараз, як повітря, потрібні фахівці сучасної формації. Створена при нашій палаті Міжнародна академія фінансів та інвестицій успішно відгукується на виклики часу. Тут уже пройшли підготовку та перепідготовку декілька тисяч фахівців. Крім того, ми завжди відкриті для діяльної, перспективно мислячої, талановитої молоді. Гармонійне поєднання досвіду з молодечим завзяттям та ініціативою — то завжди ключ до успіху.
|